ВИДИ БОГОСЛУЖІНЬ
Богослужіння умовно ділиться на два види: громадське і приватне.
I. ГРОМАДСЬКІ БОГОСЛУЖІННЯ
Громадське Богослужіння має на меті повчання тих, хто молиться, в істині вчення Христового, зображуючи найважливіші події з писань, які відбулися для нашого спасіння. Воно складається з постійних церковних служб, що відбуваються в певний час.
Усі громадські Богослужіння поділяються на три кола: річне, тижневе і добове.
1) Річне коло богослужінь
Річним колом Богослужінь називається порядок служб протягом усього року. Кожен день у році присвячується пам’яті святих, святам або постам. Найбільше свято в році – Великдень. Потім у році є дванадцять великих свят, встановлених на честь Господа нашого Ісуса Христа і Божої Матері, які називаються двунадесяті. Також є свята і на честь великих святих і на честь ангелів. Тому всі свята в році за своїм змістом діляться на Господні, Богородичні та святих
За датою святкування свята поділяються на нерухомі, які з року в рік відзначають в одні й ті самі числа, і рухомі, які розраховуються від дати святкування Великодня.
За урочистістю церковної служби свята поділяються на великі, середні та малі. Великі свята завжди мають всенічне бдіння; середні ж свята – не завжди.
2) Тижневе коло богослужінь
Тижневим, або седмичним, колом Богослужінь називається порядок служб протягом семи днів тижня. Кожен день тижня присвячений якійсь важливій події або особливо шанованому святому. Так, недільний день присвячується Воскресінню Христовому; понеділок – ангелам; вівторок – пророкам на чолі з Іоанном Хрестителем; середа і п’ятниця – спогаду страждань Спасителя на Хресті, також у середу згадується Божа Матір; у четвер згадуються святі апостоли та їхні наступники – святителі, з них особливо шанується святий Миколай Чудотворець; у суботу згадуються праотці, пророки, апостоли, мученики, преподобні, праведні та всі святі, що досягли спочинку в Господі, усі спочилі в істинній вірі та надії на воскресіння і життя вічне. У суботу також поминаються всі померлі.
3) Добові богослужіння
Наслідуючи біблійну традицію, церковний день починається з вечора. (Біблійна розповідь про дні творіння починається з вечора: “І був вечір і був ранок, день один” (Бут. 1:5). Тому перше богослужіння церковного дня – це вечірня. Усіх богослужінь, що відбуваються протягом доби, дев’ять: вечірня вечеря, півночі, ранок, годинник (перший, третій, шостий та дев’ятий) та Божественна Літургія. Вечірня – служба, що здійснюється наприкінці дня, ввечері. У ній віруючі дякують Господу за минулий день і просять милостей Його на наступний вечір. Вечірка – служба, що складається з низки молитов перед відходом до сну, в яких віруючі просять у Господа прощення гріхів та захисту від підступів диявола під час сну.
Полунощница — служба переважно чернеча, що здійснюється опівночі, на згадку про молитву Спасителя в Гефсиманському саду. Молитви півночі вимагають моляться бадьоритися і бути завжди готовими до дня суду, який прийде раптово, як наречений опівночі (притча про Десять Дів). Утреня – служба, що здійснюється вранці перед сходом сонця. У ній віруючі дякують Богу за минулу ніч і просять допомоги на наступний день.
Годинник – це дуже короткі богослужіння, які читаються протягом дня; на них відсутні співи. Перша година відповідає приблизно нашій сьомій годині ранку, оскільки в давнину рахунок часу починався від сходу сонця. На третій годині, що відповідає дев’ятій годині ранку, згадується зішестя Святого Духа на апостолів. На шостій годині (дванадцять днів) — розп’яття Господа Ісуса Христа. На дев’ятій годині (тобто о третій годині після полудня) — смерть Спасителя на Хресті. Найважливіше богослужіння – Літургія (іноді звана просто “обідня”) – відбувається до полудня. На Літургії перед духовним поглядом того, хто молиться, проходить земне життя Спасителя, особливо Тайна вечеря, коли Господь Ісус Христос встановив обряд причастя. У цьому таїнстві відбувається чудо — Святий Дух сходить на хліб і вино і змінює їх сутність: хліб стає Тілом Христовим, а вино — Кров’ю Христовою. Ці богослужіння в стародавніх монастирях відбувалися окремо одне від одного в належний для них час. Коли ці богослужіння стали здійснювати в парафіяльних храмах, то для зручності їх поєднали у дві групи: вечірнє богослужіння та ранкове.
До складу вечірнього богослужіння увійшли вечірня, ранкова і перша година, до складу ранкового — третя і шоста година і Літургія. Дев’ята година, вечеря та півночі в парафіяльних храмах опускаються. Напередодні великих свят та недільних днів відбувається вечірня служба, в якій поєднуються: вечірня, ранкова та перша година. Таке Богослужіння називається всеношною (всенощною), тому що у древніх християн воно тривало всю ніч. Слово «чування» означає «неспання».
До богослужінь належить також здійснення всіх обрядів, обрядів, читання акафістів у храмі, общинні читання ранкових та вечірніх молитов, правил до святого Причастя.
II. ЧАСТНЫЕ БОГОСЛУЖЕНИЯ (ТРЕБЫ)
ІІ. ПРИВАТНІ БОГОСЛУЖЕННЯ (НУЖНО)
Крім щоденних церковних служб здійснюються також служби потреб християн, тобто треби. Цей вид Богослужіння охоплює обряди, молитви і молебні співи на різні випадки. Такими можуть бути: вінчання, хрещення, соборування, покаяння, водоосвячення, молебні, поховання, відспівування та інші. (Докладніше про треба див. меню «НУЖНІ»)
Богослужіння відбуваються зазвичай у храмі і лише священнослужителями, а віруючі беруть участь у них молитвою і співом.